В державному концерні Укроборонпром розглядають можливість перезапуску виробництва апаратів штучної вентиляції легень на київському заводі «Буревісник».
Про це hromadske повідомив директор заводу Ігор Ходзіцький та заступник керівника Укроборонпрому Мустафа Найєм.
Питання поновлення виробництва підняли у зв’язку з поширення в Україні коронавірусу. В Укроборонпромі звернулися до єдиного державного підприємства, яке виготовляло їх упродовж 10 років (до 2008), але у зв’язку з кризою збанкрутіло. Наразі вдалося вже частково відновити конструкторську документацію.
«Конструкторська документація є, ми зараз її переглядаємо. Тому що її розробник — Богданов, на жаль, помер і він нікому її не передав належним чином. Щоб відновити виробництво, потрібно поновити сертифікати на сам апарат і також сертифікат на виробництво. Це трохи займе часу. По документації, я думаю, це займе близько місяця і сертифікат», — розповів директор заводу Віталій Ходзіцький.
Наразі у підприємства понад 110 мільйонів гривень боргу, розпочата процедура банкрутства, підприємство без енергії та водопостачання. На заводі працює переважно охорона — це 59 людей.
«За таких умов відновлення повного циклу виробництва апаратів штучного дихання є довготривалим процесом, а оновлення виробничого обладнання, залучення та підготовка нового штату потребуватиме значних та довгострокових інвестицій», — розповіли у прес-службі «Укроборонпрому».
Заступник директора концерну Мустафа Найєм пояснив у коментарі hromadske, що наразі проблема не стільки у фінансуванні, скільки в обсягах продукції, яку може виготовляти «Буревісник».
«Приватні підприємства, які зараз працюють і виготовляють такі апарати, виготовляють 5-20 апаратів, нам потрібно близько 20 тисяч. Що можна зробити? Залучити фахівців із «Буревісника», відновити документацію, пройти повторну сертифікацію і вже за допомогою приватного бізнесу швидко налагодити виробництво. Для цього потрібно і відповідне фінансування, але з цим проблем не буде, тут питання чи є в Україні спроможні групи інженерів, конструкторів, виробників, які можуть долучитися і швидко зробити велику кількість», — сказав Найєм.
Водночас у концерні кажуть, що результат певних перемовин щодо відновлення виробництва апаратів штучного дихання можна очікувати вже наступного тижня — на початку квітня.
Нагадаємо, у зв’язку із загрозою поширення коронавірусу в «Укроборонпромі» розпочали виробництво засобів індивідуального захисту — марлевих пов'язок, респіраторів, апаратів ультрафіолетового опромінювання та медичний кисень.
В этой истории прекрасно все. А вот более реалистичное описание ситуации. Как видим, вопрос не в конструкторской документации - вопрос в погашении долга предприятия, в подключении его к коммуникациям, а также в поставках (кооперационные цепочки) продукции из Италии. Мустафа, зачем врать, что все разрушено и утеряно?
С другой стороны - я думаю, что Италия в сложившейся ситуации очень вряд ли поможет...
Иными словами, мне кажется, что вранье Найема связано не с тем, что нет документации, а с тем, что отсутствует поставка комплектующих, которые раньше ввозились из-за границы. И поскольку ввозиться они, похоже, не будут, Мустафа под видом "утери документации" приглашает частников, чтобы те скопипастили итальянские детали. Быстро спизженое считается своим собственным, так?
И вот лично у меня, в силу тяжелых времен и деревянного детства, нет к этому никаких принципиальных возражений как бы, если не одно НО.
Ребята, медицинское оборудование - оно такое... Оно тонкое. Нельзя заменить деталь, которая в кислороде не горит, деталью аналогичной по форме, которая в кислороде горит. Потому что загорится. Показатели надежности и износостойкости, показатели стабильности характеристик. А еще выделения токсичные, которых в медаппаратуре быть не должно. Я не верю в то, что организаторский гений Найема может соперничать с объективной реальностью настолько, чтобы из говна и палок сделать аппарат, который без нескольких небольших деталей оригинального производства не работает. Эти детальки не зря покупали в Италии - их больше взять негде, понимаете? И пока Найем врёт, проходит драгоценное время.
Еще раз - документация не утеряна, документация вся есть, которая была изначально, просто не все детали были украинскими, и вот именно их сейчас достать НЕВОЗМОЖНО, об чем нам лапшу на уши вешают...
УПД. Перекурив, походив, поматерившись вволю, я включил голову и подумал. И надумал вот что.
Первое. Чем пытаться скопировать итальянские ноу-хау - время на реверс инжиниринг, время на инжиниринг, время на технологическую проработку производства, время на поиск материалов, специалистов и стнков - можно поступить проще. Так, как поступают все нормальные люди. То есть - нужно просто купить лицензию на производство необходимого оборудования, вместе с полной рабочей и технологической документацией. И если мы здесь сможем воссоздать все технологические цепочки, и у нас есть материалы... Ну а если не сможем - то никакой реверс-инжиниринг нам уже не поможет...
Второе. Нужно задуматься о лицензионном производстве ИВЛ какого-нибудь другого производителя. Такого, какого мы сможем здесь скопировать. Вплоть до китайских или старых российских (советских) аппаратов. Которые мы сможем производить.
Третье. Нужно связываться с ФМБА России на предмет их "трубочек", которые позволяют кратно увеличивать подключаемость к ИВЛ. И покупать, или просить лицензию - "трубочки".
В любом случае хитрожопая ложь Найема вредит делу. Нужен результат. Пиариться можно и потом как-нибудь, если будет чем...
Journal information